15 жовтня у світі відзначається як День памяті дітей, які померли під час вагітності, чи невдовзі після народження.
Через цю подію хочемо підтримати і дати надію зокрема батькам, які втратили дітей через смерть в утробі матері, а яких народження часто чекали. Нажаль в нашій культурі неодноразово смерть цих діток баналізується і замовчується, батькам не дається змоги оплакати смерть своєї дитини, іноді заперечують їхнє батьківство, багато хто не забирає тіла померлої дитини з лікарні, бо не знають що є така можливість, а отже вони не мають свого місця поховання. Все це породжує величезний біль, передусім у матерів, але також і татів, рідних, які не мають з ким його розділити.
Про поширеність цього явища говорять також статистики: 20%-25% вагітностей закінчується викиднем. До цього ще треба додати щорічно 21 тисячу дітей, які помирають в Україні після 22 тижня утробного життя. Це часто діти, які не мали змоги народитися живими і здоровими, попри те, що вони були бажаними у своїх сім’ях.
Через цей захід ми не лише підтримуємо осиротілих батьків і їх близьких, але також:
– даємо надію на вічне життя з Богом,
– звертаємо увагу на гідність і цінність людини від зачаття до природної смерті, незалежно від часу тривалості її життя чи етапу розвитку;
– вчимо постави «про-лайф» (за життя), не згадуючи про аборти.
Заохочуємо в цей день (за потреби можна перенести на інший) в парафії провести наступну програму (згідно можливостей):
1. Розарій з спеціальними роздумами, в намірах родин які пережили втрату дитини (можна теж принести і запалити свічку пам’яті за конкретну дитину).
2. Свята Меса в цьому ж намірі (з спеціальною молитвою вірних).
3. Конференція на тему переживання втрати дитини (можна запросити психолога). Свідчення батьків, які втратили дитину і можуть поділитися як з Божою допомогою це пережили.
4. Декорація у храмі (в білих тонах), де є дитячі іграшки та запалені свічки, лампадки.
Якщо Ви не маєте можливості провести цієї програми у своїй парафії, то дізнайтеся, в яких парафіях вона буде проходити, щоб оголосити в парафії, розмістити оголошення.
МАТЕРІАЛАМИ ПО ПРОВЕДЕНІ ДНЯ ВТРАЧЕНОЇ ДИТИНИ та матеріали по даній темі за нижче поданими посиланнями:
15 жовтня. Як постав День втраченої дитини? https://credo.pro/2020/10/276031
Міні-порадник для батьків померлої до народження дитини та її друзів https://www.rodyna.org.ua/mini-poradnyk-dlia-batkiv-pomerloi-do-narodzhennia-dytyny/
Про цінність тіла дитини померлої через викидень, мертвонародження, та її похорон.
Розповіді осиротілих батьків: «я сьогодні зрозуміла, що у мене двоє дітей …»
“День втраченої дитини» (відео програма) https://ewtn.org.ua/videoarhiv/kultura-zhyttya-vypusk-1-den-vtrachenoyi-dytyny/
День втраченої дитини проведений вперше в РКЦ в Україні – 2017р.
https://www.youtube.com/watch?v=irxKuJcM-WI , https://credo.pro/2017/10/191835
15 жовтня – Всесвітній день обізнаності про перинатальну втрату в Україні
Приклад оголошення про День Втраченої Дитини http://rodynypodilla.blogspot.com/2018/10/15.html?q=%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C+%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8
«Перинатальний хоспіс – Слід Життя» http://slid.org.ua/perinatal-hospice/
Пренатальні втрати у колі сім’ї, родини http://radiomaria.org.ua/prenatalni-vtrati-u-koli-sim-rodini-14149
Пренатальні втрати і медичне оточення http://radiomaria.org.ua/prenatalni-vtrati-i-medichne-otochennya-14162
Пренатальні втрати і суспільство, – катехеза від сестри Юстини Голубець http://radiomaria.org.ua/prenatalni-vtrati-i-suspilstvo-kateheza-s.-yustini-golubec-14180
Меморіал Втраченої Дитини. Стіна плачу в пам’ять за ненародженою дитиною. https://inmemoriam.com.ua
На нижче поданому сайті можна отримати безкоштовно електронну версію брошури “Прощання з Ангелом”. В ній розкриваємо наступні теми: Проживання горя при втраті вагітності та дитини; Робота з батьками, які переживають втрату; Мовити про невимовне; Слова мають значення; Створення спогадів; Вагітність після втрати; Турбота про себе. https://angelscare.org.ua/blog/tpost/svkrvlgy13-proschannya-z-angelom
ПРОПОЗИЦІЇ РОЗДУМІВ ТАЄМНИЦЬ СВЯТОГО РОЗАРІЮ
НА ДЕНЬ ВТРАЧЕНОЇ ДИТИНИ
Переживаючи День Втраченої Дитини огортаємо молитвою батьків та родини, яких торкнулося сумне прощання зі своєю малою дитиною. В світлі історії спасіння, яка має допровадити кожну людину в обійми люблячого Батька, можемо подивитися з надією на всі ситуації нашого життя. Через цю молитву допоможімо один одному у зміцнені нашої надії. Просімо Пресвяту Богородицю – нашу небесну матір, яка в небі перебуває з тими, які вже відійшли з цього світу, щоб вона взяла під свою опіку усіх дітей на землі.
ТАЄМНИЦІ СКОРБОТНІ
1. Таємниця: Молитва Господа Ісуса в Гетсиманському саду
Перед своїми стражданнями Ісус молився в Гетсиманському саду. Саме тоді, в ті хвилини болю, Він просить про молитву також і своїх учнів. Однак, вони засинають. Подібна ситуація є сьогодні. У важкі хвилини, сповнені страждання, якже сильно ми потребуємо молитви, потребуємо духовної підтримки.
Ісусе, заступайся за тих, хто перед лицем страждань втрачає віру, за тих, хто не спроможний молитись. Просимо, так як Ангел утішав Тебе в Гетсиманії, так біля батьків, які втратили дитину, постав людей, готових втішати.
2. Таємниця: Бичування Ісуса
Немає слів, щоб збагнути вигляд Людини, тортурованої бичуванням. В нашому житті є такі хвилини, коли жодні слова не приносять розради і не передають всієї трагічності ситуації.
Господи, у важкі моменти навчи нас мудрого мовчання з тими, хто плаче.
3. Таємниця: Коронування Ісуса терням
Навіть в такій хвилині Тебе не оминуло висміювання. Ти, Цар Всесвіту, обпльований і висміяний… Прошу Тебе, Господи, за тих осиротілих батьків, які переживають своє страждання не отримуючи зрозуміння у найближчих. За тих, які в жалобі, які за найменше відкриття болю після втрати дитини можуть бути висміяними. За тих, яким оточення утруднює здійснити поховання, бо дитина мала заледве декілька тижнів життя в лоні матері.
Ісусе, дай нам відвагу поспішати зі співчуттям, повним поваги до страждання іншої людини.
4. Таємниця: Хресна Дорога Ісуса Христа.
Господи Ісусе, коли Ти ніс хрест на Голгофу, зустрів багато людей. В тому натовпі знайшли Тебе також і ті, які прийшли Тобі з допомогою та співчуттям – Твоя Мати, Симон з Киринеї, свята Вероніка, яка витерла Твоє обличчя, співчуваючі жінки. Саме таким є твоє діяння – Ти несеш допомогу через інших. Це люди, діти Божого Царства, які є продовженням Твоєї любові.
Навчи нас мудро допомагати тим, хто переживає свою хресну дорогу.
5. Таємниця: Смерть Ісуса на Хресті.
Наприкінці притчі про загублену вівцю Ісус пригадав, що ця любов не знає винятків: «Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих» (Мт 18, 14).
Ісус підтверджує, що прийшов «дати життя своє на викуп за багатьох» (Мт 20, 28). Цей останній вислів не є обмежувальним: протиставляє всю людськість єдиній Особі Відкупителя, який видає себе, щоб її відкупити. Церква, слідом за Апостолами навчає, що Христос помер за всіх людей без винятку: «Немає, не було і не буде жодної людини, за яку Христос не страждав би» (ККЦ 605).
Господи, хочу Тобі подякувати за Твою любов, яка довела Тебе до цього моменту – віддання життя на Хресті. Ти не робиш різниці між людьми, кожна людина для Тебе є однаково важливою. Та, яка ще тільки очікує народження, і та, яка вже стоїть на схилі свого життя.
Навчи нас дивитись на життя кожної людини Твоїми очима. Навчи нас любити усіх людей – не роблячи винятків.
(І варіант) ЧАСТИНА СЛАВНА
1. Воскресіння Ісуса Христа
Господи, Ти переміг смерть і завдяки Воскресінню в нас народилася надія на вічне життя. І це не просто якась теорія, додаток до нашого життя, а основа нашої віри – якщо Ти воскрес, воскреснемо і ми в Тобі.
Просимо за усіх тих, хто оплакує смерть своїх рідних, особливо за батьків померлих дітей, щоб не зважаючи на біль і горе, які переживають, могли жити щодня цією надією. Це Ти, Ісусе, наша Пасха, Ти переводиш нас від смерті до життя, від темряви до світла, від смутку до радості. Навчи нас жити таємницею Воскресіння.
2. Вознесіння Ісуса Христа на небо
Ісусе, під час Вознесіння Ти сказав апостолам «йдіть і робіть учнями всі народи навчаючи їх» . У природному порядку першими вчителями дитини є батьки, особливо в передачі віри.
Поглянь, просимо, на біль батьків, у яких померли діти, яким не було дано радіти дружбою з Тобою. Зміцни все те що є прекрасне і добре між батьками і померлими дітьми. Нехай вони, котрі вже радіють з оглядання Бога обличчям в обличчя, випросять нам необхідні ласки у виконанні Твого місійного наказу.
Нехай приклад християнського життя і добрих справ привертають людей до віри і до Бога.
3. Зішестя Святого Духа.
«Тебе називаємо Утішителем…» Господи, дай нам Свого Духа, щоб Він приносив розраду у важкі хвилини. Дай нам дари Святого Духа, розсудливість, розум, пораду та мужності, щоб ми могли мудро, з любов’ю та співчуттям допомагати тим, хто сумує переживаючи горе. Навчи нас делікатності у поводженні з усіма тими, хто оплакує смерть своєї любої дитини.
4. Успіння Пресвятої Богородиці.
Ісус хоче мати Пречисту Діву Марію з душею і тілом на небі. Таким людським є це бажання, щоб бути поруч із коханою особою… Туга за тими, хто помер і кого ми любили за життя, теж людська. Ця туга за дитиною з’являється також у батьків померлої дитини, незалежно від віку дитини на момент смерті. Жалоба включає в себе спільне минуле, але також і майбутнє, яке не було прожите разом.
Ісусе, навчи нас дивитися з любов’ю на всіх тих, хто у жалобі, і через любов сумує за своїми померлими.
5. Коронування Пресвятої Діви Марії на Царицю неба і землі.
Маріє, Ти постійно молишся за нас. Глянь на невимовний біль батьків, які дивляться на агонію своїх дітей, і випроси їм благодать мужньо переживати ці важкі хвилини. Просимо, перемінюй серця всіх тих, хто супроводжує батьків, особливо в лікарнях і похоронних бюро. Нехай кожен допомагає, як може.
(II варіант) Частина славна
Таємниця І – Воскресіння Ісуса Христа
Учні Ісуса пережили стрес, пов’язаний зі смертю найближчої їм Особи. Мали на Нього велику надію стосовно свого життя, Він мав бути для них утіхою, підтримкою, радістю… а залишився пустий гріб, ніч самотності… Замкнулися у кімнаті – в горниці, у своєму болі перед людьми. Чи не пригадує ця ситуація родин, які втратили дитину? Але Воскреслий Христос є сильніший від смерті; приходить до учнів в іншому вигляді, приходить крізь закриті двері, торкає сердець, показує рани, та дозволяє їх торкнутися. Якби хоче сказати: «Притули мене до своїх ран» а я дам тобі мир серед болю, і надію, що все має сенс…
Таємниця ІІ – Вознесіння
Тільки що тішилися новиною – серед нас є той кого любимо! Ісус живе! А тепер зникає з-перед очей … чи це не пригадує сімей яких торкнулася трагедія втрати дитини? Але приходить до учнів Ангел і доволі незвично їх потішає: чому стоїте і вдивляєтеся у небо? Той, взятий від вас прийде… Як сказав Ісус до Марти після смерті її брата – «Я Воскресіння і Життя, хто вірить в Мене, не помре на віки..», колись буде вічна зустріч з тими, котрих ми любимо.
Таємниця ІІІ – Зішестя Святого Духа
«Всі вони однодушно перебували на молитві з жінками, з Марією, Матір’ю Ісуса, і з братами Його… В день П’ятидесятниці знаходилися всі разом на цьому самому місці… і всі були наповнені Святим Духом…» Чи це не нагадує прагнення сімей, які втратили дитину? Щоб пережити і прийняти болісний досвід, потребуємо близькості Матері Ісуса, яка знає, що це таке втрата дитини, потребуємо спільної молитви і турботи. Саме це намагаємося робити сьогодні… нехай зійде на нас Святий Дух Утішитель, Бог усякої втіхи, щоб ми самі могли втішати тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог нас самих утішає.
Таємниця IV – Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Марія заснула і була взята на небо. Ті, які її любили не могли бачити її тіла, після закінчення земної мандрівки. Мабуть жаліли, що так недовго була з ними, що стільки хотіли її розповісти, натішитися Її присутністю, Її близькістю… А вона була взята на небо, можливо саме в такий момент, коли цього не сподівалися… Чи не пригадує це пережитя родин, які втратили дитину? Розлука з коханою особою приносить смуток, але віра в те, що ми знову зустрінемося у Серці Марії та в обіймах Бога Отця, допомагає пережити цю журбу у надії.
Таємниця IV – Коронування Богородиці на Царицю неба і землі
Все почалося від сказаного Марією «Так» – нехай станеться по Твоєму Слову… Далі «Так» вона говорить в Назареті, а потім в кожній хвилині радості і болю … аж до хреста, ні…, аж до Воскресіння. Марія називає себе слугинею Господа Воскреслого… а Ісус говорить «хто хоче йти за Мною, нехай візьме свій хрест, а де буду Я, там і слуга мій буде… буде зі Мною у терпінні, вмиранні і у Воскресінні, і в царюванні на віки… Марія пройшла дорогою віри… після Благовіщення не знала як і де буде народжувати, після смерті не знала як воскресне, після внебовзяття – не знала як здійсниться обітниця Отця – Святий Дух… Але в усьому вірила в Божу Обітницю… Ось буду з вами по всі дні, аж до кінця світу. Чи це не пригадує бажання родин, які втратили дитину? Що означає в моєму житті сказати «ТАК» на Божу волю? – чи це ще раз втрата? Ще раз терпіння? … Яке значення мають сьогодні для тебе слова: Я Є З ВАМИ – отримаєте силу Святого Духа і будете моїми свідками …, для тих, хто ще не має надії, утішителями, для тих, що не мають сили…
ЧАСТИНА І – РАДІСНА
Тема: « Довіра до Бога і Його волі»
1. Благовіщення
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, що зветься Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Увійшовши до неї, ангел сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати собі, що могло означати те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійся, Маріє! Ти-бо знайшла благодать у Бога. Ось ти зачнеш у лоні й народиш Сина, й даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька, і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця.” А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Сином Божим. Ось твоя родичка Єлизавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого-бо немає неможливого в Бога.” Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться за твоїм словом!” І ангел відійшов від неї.
Один із найпрекрасніших днів, коли жінка дізнається, що в ній зародилось нове життя, що під серцем вона носить малюка, що через кілька місяців зможе його взяти на руки і пригорнути. Але ніхто не знає, як усе це буде. Марія також не знала, як це буде; як жінка, мала багато запитань. Але… маючи велику довіру до Бога, сказала: « Ось я, Твоя слугиня, нехай зі мною станеться за твоїм словом».
Попри все, довірилася повністю Творцеві.
Господи, нам важко збагнути Твої діяння, але прагнемо мати таку повну довіру до Тебе. Допоможи нам прийняти Твою волю. Прийняти особливо тоді, коли це боляче, дуже боляче! Боже, будь завжди зі мною.
2. Відвідини святої Єлизавети
Тими днями Марія, зібравшись, вирушила швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлизавету. І як почула Єлизавета привітання Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлизавета сповнилася Святим Духом, і вигукнула вона голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати Господа мого? Ось-бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
Марія прийшла до Єлизавети. Одна жінка прийшла до іншої. Прийшла, щоб поділитися радістю, а одночасно й своєю тривогою: діянням Бога в їхньому житті. Діяння Творця незбагненні. Не можливо людським розумом це зрозуміти.
Господи, прошу Тебе, дай мені сили, аби усі свої тривоги, смутки і болі переживати лише з Тобою. Навчи мене Тобі повністю довіряти.
3. Народження Ісуса Христа
На той час вийшов наказ кесаря Августа провести перепис населення по всій Римській імперії. То був найперший перепис, і проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії. Усі люди пішли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста. Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків. Він узяв із собою Марію, тому що був заручений із нею; у той час вона вже чекала дитину. Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Її в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
Марія взяла на руки своє немовля. Радість материнства переплелася у цей момент із великою таємницею. Однак з’являються запитання: що ж буде далі, що тепер робити, чи ми подолаємо різні труднощі? Так само, як Свята Родина, ми також шукаємо відповіді на ці запитання.
Багато батьків не мали можливості взяти свою дитину на руки, але завдяки вірі знаємо, що вони народилися для неба, а отже, їх, так, як Ісуса, бере на руки Пресвята Богородиця.
Усю надію Йосип та Марія покладали на Бога. Вдивляючись у приклад Святої Родини, просимо: « Господи, примнож в нас довіру до Тебе. Віримо, що Ти завжди поруч. Зміцни нас своєю Любов’ю».
4. Жертвування Ісуса в Храмі
Коли ж виповнились вісім днів , щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангел назвав, перш, ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити перед Господом. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним (…), то Симеон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!» А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Марія та Йосип принесли свій найбільший скарб, своє Дитя, яке теж є і Твоїм Дитям, Отче. Усе, що ми маємо, усі дари, наші діти – вони від Тебе. Усе, що ми приносимо Тобі, усе, що складаємо – і так, споконвіку це твоє, Господи. Але завдяки нашим щирим прагненням Ти очищуєш наші серця.
Господи, допоможи нам прийняти і цю жертву, котра була тобі угодна.
Хоч нам іноді дуже важко збагнути Твої діяння, однак прагнемо мати повну довіру до Тебе. Віддаємо Тобі, Господи, те, що і так Тобі належить. Примнож нашу віру.
5. Віднайдення Ісуса
Батьки Ісуса щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято. Як дні ж свята скінчились і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та Мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали Його у храмі, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а Мати сказала до Нього: «Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе…» А Він їм відказав: «Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що потрібно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. (…) А Мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
Батьки, котрі виховували своє Чадо 12 років, не зрозуміли Його слів. Вони були розгублені, збентежені, налякані і дуже хвилювались за Нього. Але лише в Господі змогли знайти сили на подальше життя. Зберігаючи у своєму серці слова Ісуса, Марія роздумувала над ними.
Господи, в усіх болях та стражданнях – Ти з нами. Навчи нас завжди звертатися до Тебе, роздумувати у серці Твої Слова і пам’ятати, що тільки Ти є Господарем життя. Додай нам сили, щоб у житті ми мужньо йшли до 15 стояння Хресної дороги – воскресіння!
Молитва вірних (на День Втраченої Дитини 15 жовтня)
До милосердного Подателя життя, який огортає долі народів, родин та кожної людини зокрема, занесімо наші покірні прохання:
1. Господи вчини, щоб Святіший Отець, єпископи, священики та диякони були носіями та проповідниками Євангелії життя особливо там, де людські серця переповнені жалем і болем по смерті дітей. Тебе просимо!
2. Господи, об’яви своє милосердя, для нашого народу, який втрачає своїх дочок і синів на цій жорстокій війні. Дозволь нам прославляти Тебе на своїй вільній землі. Тебе просимо!
3. Господи, огорни своєю любов’ю кожну родину, а особливо ті, які втратили дитину. Нехай знайдуть підтримку в твоїй милосердній любові. Тебе просимо!
4. Господи, обдаруй своїм благословенням кожне зачате життя у лоні матері та усіх дітей, чиєю присутністю ми вже втішаємося, нехай зростають у Твоїй любові та мудрості. Тебе просимо!
5. Господи, віддаємо Твоїй опіці усіх померлих дітей, а особливо тих, яких не мали змоги обійняти батьки. Нехай перебувають в Твоїм домі, де немає болю, нарікання і смутку, випрошуючи для своїх батьків сили і відваги на подальше життя. Тебе просимо!
6. Господи, просимо Тебе, за нас присутніх на цій Євхаристії, навчи нас любити і шанувати кожне людське життя. Тебе просимо!
Боже, наш Отче, благослови наш народ і вчини, щоб ми були носіями та хранителями людського життя. Через Христа Господа нашого. Амінь.