Поставмо спершу запитання: коли починаються проблеми в подружжі та сім’ї? Звернімо увагу на саме слово починаються. Перш ніж розглядати драматичні форми кризи, слід помітити перші ознаки, що свідчать: криза вже на горизонті. Часто ми їх не помічаємо, а початки подружніх криз залишаються непоміченими. Зазвичай їх помічають лише тоді, коли вони набувають серйозних, драматичних масштабів. Тим часом надзвичайно важливо вчасно розпізнати ознаки наближення кризи, адже раннє втручання зазвичай є найефективнішим.
Початок порушення подружньої присяги не полягає у сварках,
словесній чи фізичній агресії, алкогольних проблемах чи зрадах. Такі явища свідчать про те, що подружжя вже увійшло в гостру фазу кризи. Насправді криза починається значно раніше — тоді, коли чоловік або дружина перестає проявляти любов до свого подруга. Ще немає зради, насильства чи алкоголю, але вже відсутня любов. І цього достатньо, щоб криза почала набирати болісних масштабів.
Коли під час зустрічей із подружжям чи зарученими я запитую, коли чоловік чи дружина починає порушувати подружню присягу, часто чую: «Отче, коли б’є, принижує, зраджує або мучить іншими способами». Тоді пояснюю, що питаю не про те, коли чоловік чи жінка стає агресором і руйнує шлюб, а коли
починає порушувати присягу.
Початок порушення — це день, коли перестає виявляти любов. Наприклад, чоловік повертається додому і вперше не говорить дружині, що любить її, не обіймає, не запитує про її почуття, не дивиться ніжно в очі, не проявляє турботи. Того дня він уперше порушує присягу любові. Якщо ж замість любові він проявляє байдужість, не цікавиться потребами дружини, не дякує за приготовану їжу, — він починає ламати дану обітницю. Він поводиться з дружиною не як із коханою людиною, а радше як із офіціанткою.
Брак прояву любові — перший сигнал кризи, бо саме це є початком порушення подружньої присяги. Тому той, хто в подружжі зберігає любов у
серці, повинен негайно показати своєму подругові, що щось у стосунках іде не так і що потрібні конкретні кроки для зміни ситуації. Коли сусід не виявляє нам любові, це ще не ознака кризи — сусіди не складають присяги любові, а подружжя — так, і цю обітницю треба берегти щодня.
Ми маємо право очікувати від свого подруга чогось більшого а не лише того, щоб нас не кривдили. Коли чоловік чи дружина перестає виявляти любов, ми маємо право відчувати образу і біль, і повинні рішуче реагувати.
Для більшості жінок очевидно: відсутність любові — серйозний сигнал кризи у стосунках. Для чоловіків це усвідомлення приходить пізніше і складніше. У період заручин для обох
партнерів очевидно, що брак любові, ніжності та турботи — велика проблема. Але після шлюбу ця усвідомленість у чоловіків часто слабшає.
Коли я пояснюю чоловікам, що подружжя починає порушувати свою присягу вже тоді, коли перестає проявляти любов, багато з них протестують: «Не перебільшуйте, не кажіть нашим дружинам, що це порушення присяги». Я відповідаю: я не перебільшую, і я скажу це вашим дружинам!
Що наречений обіцяє нареченій, і вона йому? Чи звучить подружня присяга так: «Я беру тебе за чоловіка/дружину і присягаю, що не буду тебе бити, принижувати чи зраджувати»? Ні, вона звучить інакше: наречені обіцяють один
одному любов, а не просто утримання від кривди. Саме за цю обітницю вони і несуть відповідальність.
Любов, яка не проявляється, не існує. Я не кохаю, якщо не показую своєї любові словами й вчинками — від ранку до ночі.
О. Марек Дзєвєцкі
(Джерело: Ks. Marek Dziewiwcki, Pokonywanie trudności w małżeństwie i rodzinie).